Фантастика

Спустя некоторое время я поворачиваюсь и сажусь. Она устроилась в моем кресле, шьёт. Она вырезала кусок в форме гитары из своего серебряного платья, и пришила эту заплату над разрывом в моём. Получилось идеально. — Моя мать умерла, когда я была маленькой девочкой, - говорит она. - Я совсем не знала…

Прохожие оглядывались, с удивлением и любопытством смотрели на женщину и ребенка, а родитель всё так и не хотел объявиться. Ощутив всеобщее беспокойство, терьер продолжил визгливо лаять. Кто-то из людей выкрикнул: – Отнесите ребенка в приют! Он же простынет! Осень на дворе! Недолго думая, женщина…

- Повесть моя о преданиях народов, о том, что было, прошло и давно минуло (а Аллах более сведущ в неведомом и премудр и преславен, и более всех щедр, и преблагосклонен, и милостив). В древние времена и минувшие века и столетия царствовал в городе Ахдаде величайший среди великих султан Шамс ад-Дин Мухаммад…

Незнакомец произнес клятву. «Этот талисман,» продолжал старик: «будет твоим достоянием… это камень, ко-тораго напрасно искали люди… он не может никогда принадлежать им… это камень философский. Чрез прикосновения к нему всякий металл будет золотом.» Недоверчиво посмотрел незнакомец на заклинателя…

- Так ведь он у нас вроде как главный эксперт по людям, - выпалил я, кипя злостью, но все же тщательно подбирая слова. - Знает их изнутри и снаружи! Так кого же он изучал по журнальчикам? Кто его цель? Беременная самка? Багг поджал губы: - Не совсем. Но мыслишь ты в верном направлении. Поэтому я…

Последний день плаванья Годрику казался особенно долгим. Ему не терпелось оказаться на суше. Он сидел на носу корабля, вглядываясь в горизонт. Мимо прогуливался первый помощник. Старпом был в довольно хорошем настроении, потому решил поболтать с юношей. –Не терпится, малой? – спросил старпом. Годрик…

Алешку даже передернуло ото всех этих воспоминаний. Ведь у него были такие планы на эти каникулы! А теперь лежи тут, скучай, ругай себя за неосторожность и гляди на этот дурацкий портрет! Конечно, нога скоро заживет, но каникулы все равно испорчены. Будешь потом долго еле-еле ходить, как старичок. …

- Вы с Посвящённым Комфри должны понимать, что рано или поздно я должен вновь начать править моим государством. - Жду не дождусь, - дерзко ответила она. - С тобой становится всё труднее управляться. В ответ на это герцог рассмеялся. - Мне будет не хватать тебя, когда ты вернёшься в Спиральный Круг, - заметил…

Після цього Ерагон і Сапфіра вирішили приєднатися до варденів, проте в місті Джилід юнак потрапив у полон. Його привели до жорстокого й могутнього Смерка, який служив Галбаторіксу. Незабаром, завдяки допомозі Мертага, юнакові пощастило втекти із в'язниці, визволивши ельфійку Арію, ще одну бранку Смерка.…

«Мозок аналізує рівень загрози. Напевно, з карантинного модуля на базу проник ксеновірус», — вирішив черговий по сектору. Він знав, що за останній тиждень база прийняла у свої доки два безпілотних рейдери, які повернулися від зоряних систем Оріону. З такими кораблями-розвідниками траплялося різне.…

-- Фалонд , ти знайшов хлопця ?-- спитав старий, одного з них. --Так, мій учителю .--відповів той. --Це добре. Та все ж, я боюсь помилитися. Надто довго, мені довелося його шукати. Мені знадобиться ваша допомога, щоб перевірити його. -- звернувся Орнагул до решти своїх вихованців. Чоловіки ствердно…

Грізна кривава та безжальна степова битва постала перед ним. Атей тепер ясно бачив, як скіфські воїни його роду стрімко летіли назустріч повільно наступаючій лаві аланських катафрактріїв. Аланів було в декілька разів більше, ніж скіфів, і здавалося, що їх залізні шереги вмить зітруть скіфський загін.…

- А як же ти вважаєш? - обурився Андрiй. - Таких цивiлiзацiй має бути дуже багато. I лишити на Землi слiди позаземельнi гостi мусили б ясно i виразно, - в усякому разi, не так, як про це кажуть туманнi гiпотези... Та хiба ж це по сутi гiпотези? Мовляв, космiчнi прихiдцi за бiблiйських часiв влаштували…

Нарэшце вярнулiся мужчыны. Паставiлi вёдры, да краёў запоўненыя журавiнамi, даручылi дзяцей апецы матак i ўселiся адпачыць. У цiшынi чулася толькi патрэскванне агню. А з усiх бакоў абступалi iх сосны, барвовыя ў святле вогнiшча i сонца на захадзе. Вецер iграў пласцiнкамi кары, якiя аблупiлiся на ствалах;…

- I тепер ви бiднiшi за будь-якого найбiднiшого жебрака? - продовжував його думку Берцелiус. - На жаль, це так, док. Бо в заповiтi є ще один пункт. В разi смертi Мiкi вся спадщина мого дядька, всi його мiльйони, всi акцiї, всi вiлли, яхти, колекцiї картин, скульптур i таке iнше, одне слово, все, все…

«Діано, розплющ очі й поглянь сама, де ти є». Я відчула легенький, мов перо, дотик до губів і почула тихий сміх. У мої очі зазирнули очі кольору буремного моря, і дивилися ті очі з обличчя такого блідого, що то могло бути лише обличчя вампіра. Руки Метью перемістилися з моєї шиї до плечей. – Ти в нормі?…

Якось воно так склалося, що одного тихесенького ранку, давно-давно, ще коли на світі було менше гамору та більше зелені, а гобітівське плем'я було ще численне й багате, Більбо Злоткінс, поснідавши, курив біля своїх дверей довжелезну люльку, що трохи не торкалася вовнистого, дбайливо розчесаного. волоссячка…

На вигляд – років сорока. Хоча плечистий і високий, але на «качка» не схожий. Борідка акуратна така, коротко підстрижена. Куртка-пуховик. Начебто пристойна людина. І чого він до мене прилип? А тут ще плечі від рюкзака ниють – вже несила терпіти. І живіт аж судомить. За весь день тільки й зжувала, що…