Детские

— І про що ж він тобі намагається розповісти? — Не знаю. Він ніколи довго не говорить. Мало того, якось уночі (це було якраз учора) я вже йшов спати до своєї кімнати і саме минав сходи на горище, — я зовсім не боюся туди ходити, — коли раптом почув звідтам пронизливий зойк! Побий мене…

— Нема. Розділ II Дідусь підносить сюрприз. Тато вирішує питання. Женя торжествує. У житті Жені Киселя сталася несподівана, прямо-таки фантастична зміна. Скільки Женя себе пам’ятав, жили вони дуже скромно, щоб не сказати біднувато. Не те щоб машини або ж там дачі, але й вбрання доладущого…

— Як каже народна мудрість, — сповільна проказав рибалка, — брехня без ніг, довго не встоїть. Що ж, знай, о мій суворий гостю, що скрайня бідність не дозволила мені одружитися і мати дітей. Але того року, коли Тісрок (хай живе вічно!) вступив на престіл, якось уночі богам забаглося забрати…

— Тебе не запрошували, — коротко кинув Едмунд. — Я намагаюсь вигадати лімерик, — сказав Юстас. — Щось типу: Певні діти, що гралися в Нарнію, Дурнуватими стали і марними… — Ну, почнемо з того, що «Нарнія» і «марними» не римується, — сказала Люсі. — Це…

Близько одинадцятої ранку водяний пил улігся, обрій помітно прояснився. Прозоре повітря променилося чистотою і вогкістю, що їх не так бачиш, як відчуваєш фізично після затяжної громовиці. Складалося враження, що буревій, замість відлетіти далеко на захід, мовби впав грудьми на океан і вщент розбився…

Ще минулої середи вони з татом розклеїли в селі афіші, в яких повідомлялося, що в неділю в сільському клубі відбудеться великий концерт художньої самодіяльності за участю хорової капели київського заводу «Комунар». Юрків батько працює в колгоспі комірником і водночас завідує сільським клубом. Клуб,…

— ТУТ НЕМАЄ ГАРРІ ПОТТЕРА! — гримнув він, тримаючи слухавку на відстані руки, ніби боявся, що вона вибухне. — Я НЕ ЗНАЮ, ПРО ЯКУ ШКОЛУ ТИ КАЖЕШ! БІЛЬШЕ СЮДИ НЕ ДЗВОНИ! НЕ ЧІПАЙ МОЄЇ РОДИНИ! І він кинув слухавку так, наче то був отруйний павук. Після цього зчинилася жахлива сварка. — ЯК ТИ ПОСМІВ…

Він уже й забув про людей у мантіях, аж доки натрапив на цілий їхній гурт поблизу крамнички. Проминаючи їх, сердито зиркнув на них і чомусь занепокоївся. Вони збуджено перешіптувались, але Дурслі ні в кого не побачив жодної бляшанки для збору грошей. Уже повертаючись назад із великою пампушкою в торбинці,…

До Гарріних вух долинула вступна мелодія новин, що починалися о сьомій вечора, і в нього завмерло серце. Може, сьогодні... після місячного чекання... це станеться. "Рекордна кількість відпочивальників застрягла в іспанських аеропортах, де вже другий тиждень триває страйк вантажників багажу..." — Я…

— Я ж неграмотний хлопчисько, Та коли той скарб добуду, Все на світі знати буду. Полічу у небі зорі І піщинки в Чорнім морі! Кінь гарцює,, з місця рветься Аж земля під ним трясеться, У сідлі Барвінок звівся. Зняв перчину, поклонився: — Будьте живі та здорові. Всі родичі Гарбузові!…

Из дневника Гарри Поттера (26 июня, 12:30) Не думал, что Тонкс знает такие слова. Я, во всяком случае, некоторых раньше не знал. Жаль, у меня не хватит духу спросить у Снейпа, что они означают. Судя по тому, как он смотрел на Тонкс, он ее даже зауважал. Минут на десять. После того как они вдоволь…

Цей Незнайко носив яскраво-голубий капелюшок, жовті, канаркові штани й оранжеву сорочку з зеленим галстуком. Він взагалі любив яскраві фарби. Нарядившись отаким папугою, Незнайко цілими днями тинявся по місту, вигадував усілякі небилиці і всім їх розказував. Крім того, він завжди чіплявся до малючок.…

Декілька разів я запитую, але, побачивши, що мама вже починає гніватись, облишаю цю затію. А Вікушка знову: "Ну, скііільки ще до "Синдбада"?" Я вирішую цього разу вчинити гуманніше - боком-боком біля мами я прослизую до годинника. Проте розібрати там нічого не встигаю, бо від маминого: "Гиии!..",…

Солдат ударив по кременю двічі – й перед ним з’явився пес із очима завбільшки з млинові колеса і приніс йому великий гаманець, набитий сріблом! Солдат ударив по кременю тричі – з’явився пес, у якого очі наче дві круглі вежі, і приніс гаманець із золотими монетами. Солдат зрадів такій удачі. Він знов…

Раптом Мумі-троль підвів голову і прислухався. Ген удалині Нюхмумрик вигравав на губній гармонії свою найвеселішу пісеньку «В усіх звірят кокарди на хвостах». Мумі-троль побіг простісінько на звуки мелодії. Унизу, біля річки, Мумі-троль угледів Нюхмумрика, який, нап’явши на самі вуха свій старий…

— А хто, хто в моїй хатці? А коза з печі: Я коза-дереза, — півбока-луплена, за три копи куплена. Тупу-тупу ногами, сколю тебе рогами, ще й хвостиком верть — тут тобі й смерть! Злякався зайчик та з хати. Сів під дубком і плаче. Коли суне ведмідь. Питає: — Чого ти, зайчику,…

— Треба запастися водою, — сказав він. Це була правда. Вони полишили місто, не підготувавшись до подорожі. Великий молочний бідон, у якому тримали воду, стояв напівпорожній у кутку фургончика. Муфтик підвівся з-за керма, знайшов цеберку і вийшов із машини. Мохобородько та Півчеревичок ступили…

— Чи є тут хтось? — Є, є. Залазь і не кричи так голосно, бо зараз увесь дім збіжиться сюди. — Це ти, Адаме? — Та вже ж не дух святий. Оглух ти, чи що? — Може, й оглух. У вухах повно води, і взагалі, наче на дні річки побував. Просто потоп якийсь. Казик гучно чхнув,…

— Але ж діти не самі собі вибирають одежу, правда ж? — заперечила вона. — їм доводиться носити те, що для них купують дорослі. Дівчатка, наприклад, змушені вдягати жахливі, колючі жилетки та ідіотські спіднички. І нічого не можеш сказати, роби тільки те, що тобі велять. При цій жахливій…

— Приблизно так, — відмовив я, і Ладіслав підскочив з радощів. Дівчина посміхнулася мені не вельми прихильно. — То ви прилетіли самі? — Сам? Чому сам? Нас прилетіло кількасот, — скільки саме, я не скажу, — невидимих мооган у невидимому кораблі. Ми гуляли серед вас…