Книги из серии "Пригоди. Фантастика"

А що вирішувати? Єдиний шлях — уперед, через Горинь. Єдиний шанс. Це останній шанс відірватися од переслідувачів хоча б чотирьом із десяти, які залишилися живими. Дві доби тому вночі десять парашутистів приземлилися в лісі — бойова група, очолювана лейтенантом Володимиром Бутурлаком, якій належало…

У пропонованому збірнику подається вісім новел з циклу роботизації, написаних в різний час, але поєднаних спільними героями і єдиною концепцією розвитку етичних стосунків між роботами та людьми. Свою світлу любов до фантастики і віру в кінцеву перемогу добра і справедливості Айзек Азімов проніс від дитинства…

Бонго Бе, інакше Велика гора, — острів сусіднього архіпелагу, на якому дівчина жила в дитинстві. Я переповів сказане Кіму Михайловичу. Командир спочатку не погоджувався на ту пропозицію. — Як-не-як, Васько, — розсудливо мовив він, — Носі Мазава — її рідна земля. Вивозити людей, до того ж невідь-куди,…

— Е… молодий чоловік іберієць, чи не так? — Не зовсім, — відповів юнак. Він повільно відвернувся од вікна, подивився прямо в обличчя спантеличеного сусіда і спокійно додав: — Росіянин. Обличчя вусатого іберійця почервоніло ще більше, потім раптом зблідло. Він оторопіло дивився на юнака, який уже не…

Це Сьому зоряну задовольнило. Проте дослідити планету тоді не вдалося — надто далеким був шлях до Рігеля. Дослідження доручили Дев’ятій комплексній, яку також послали до Оріона. Флотилія уповільнила хід, окрім ракети Григорія Ломма; йому на дослідження дали сорок годин. А потому він мав наздоганяти експедицію…

– Привіт! – сказала тітка Павлина. – Ви ще тут живі? – Живі! – озвався весело татко: він завжди веселішав, коли бачив сестру. – А як поживають твої людоїди? Скоро вийдуть на вулицю? (Тітка Павлина билася над тим, щоб навчити квіти пересуватися.) – Скоро, братику, скоро. – Тут погляд тітчин зупинився…

Цього письменника й редактора я знав по його сміливих статтях із найгостріших наукових проблем, у яких він не боявся захищати часом екстравагантних гіпотез. Згодом він був видавцем і редактором одного з популярних журналів. Берж’є познайомив мене з елегантним чоловіком років на тридцять, котрий перекладав…

Уважний спостерігач, який випадково опинився б неподалік самітньої вілли, помітив би крізь заґратовані вікна мерехтливий вогник, що сновигав всередині її. А пасажир-товстун з останнього вагона експреса “Лондон-Плімут”, безсумнівно, впізнав би в невідомцеві свого недавнього сусіда-мовчуна. …Із запаленою…

— Завжди треба чимось поступатися. Завжди існує якась недовершеність людського щастя. — Двадцять сім нуль сім. Сімнадцятий на режимі п’ять. Третій норма. Ви знову мені не подобаєтесь. Що то за теревені перед посадкою? Чи немає іншого часу згадати про жінок? — Джине, ти старий буркун. — Переводжу на…

1914 року Уеллс у своїй статті “Людство пробуджується” пристрасно наголошував, що настав час, коли кожен індивід на планеті існує не окремо від решти людей, не в якомусь вакуумі, що всі діяння людські взаємозв’язані, впливають одне на одного. “Кілька десятків поколінь — і все людство буде, по суті, нашими…

Вогонь той зігрівав навіть пригаслу душу, підкреслював їхню природну людяність, особливо в стосунках із тубільцями на щойно відкритих землях. До якого б берега не причалювали, всюди залишали по собі добру пам'ять, і Коцебу пишався співвітчизниками. Горішньою палубою пройшов на півбак. Внизу, розсічена…

— Не принесе тобі море добра, — казав мені шкільний товариш, дізнавшись, що я збираюся в плавання. Якщо зважити усе, що трапилося зі мною на морі,— слова його пророчі. Ще на «Буревіснику» я сповна ковтнув біди, пройшов водохрещення в солоній океанській купелі — тому й прозвали Солоним. Одного разу…

Все ж, незважаючи на безкінечні боцманові докори й злостивість, мене з палубної команди забрали. Дрібні хвилі, помереживши гладінь океану, злегка погойдували нашу підводну домівку. Я припав обличчям до ілюмінатора, але жаданої прохолоди не відчув — товсте скло було недоступне ніякій силі. Вдалині,…

Кожен кінець крила ніс на собі невеличку довгасту сигарку, також загострену спереду, що закінчувалася круглим отвором. Такий же отвір, тільки значно більших розмірів, був і в кормовій частині самого апарата, устаткованій одним вертикальним і двома горизонтальними стабілізаторами. Увесь апарат, на корпусі…

Америка Рея Бредбері — це Америка простих і звичайних людей не зі страхітливих міст-велетів як Нью-Йорк, а маленьких містечок на зразок того, де народився сам письменник. Цих людей він добре знає, йому зрозумілі їхні тривоги й надії перед лицем завтрашнього дня. Ніхто не сміє вносити в життя цих людей…

Зі всіма у блоці він був ввічливий, чемний, навіть із “зеленими”. До кожного ставився лагідно і звертався так, ніби то був не в’язень, а бажаний клієнт, якого мав обслужити. — Мосьє?.. Худющий, виснажений, одні кості та шкіра, довготелесий Жан даремно намагався вузлуватими подагричними пальцями застебнути…

Швидко крокуючи вулицями, хлопці намагалися розгадати таємницю конверта, і від думки, що їх усе-таки можуть послати до Іспанії, обох кидало в жар. У міськкомі, біля роздягальні, вони побачили ще двох комсомольців. Дорохов підштовхнув приятеля: — Дивися, і Колесов Степан тут. Пригадуєш, він ще з першого…

____________________ Стась Ататолій. СРІБЛЯСТЕ МАРЕВО Андрійко ніколи не думав, що з ним може статися така пригода… А все через ті гранати та через невідомий ящик, знайдений на возі під сіном. Виявилося, що то радіостанція. Чи справна вона? Як нею користуватися?.. Може, довго роздумував…