Приключения

– Простите. – пробормотал опер. – В детстве, иногда, когда у неё было хорошее настроение, бабушка разрешала нам потрогать крышку ящика. – А как он выглядел? – в очередной раз спросил опер. – Большой. Примерно полметра на тридцать сантиметров. Высотой сантиметров десять, на ножках. Ножки тоже сантиметра…

Мы шумной толпой идём за гвардии подполковником, с интересом смотрим по сторонам. У солдат в дивизии сегодня праздник, привезли «молодое» пополнение. «Деды» могут скоро уехать домой – два года позади! Подходим к трёхэтажной казарме – батальон. Это наш дом на ближайшие два года. У батальона снуют туда-сюда…

– Нанна, в твои времена люди с копьями за мамонтами гонялись, и в стиральных машинах необходимости в принципе не было. Шкуру содрал – вот тебе и новая одежка. Порыбачил – и помылся заодно. На кнопку нажми. – На какую кнопку? – На красненькую. На которой написано: для бабушки. – А! Точно, написано.…

Как всегда металлический комментатор заканчивал следующей фразой: – Гармония установлена! – и после паузы добавлял: – Астрологический прогноз на неделю благоприятный, возможен некоторый скачек энергий к выходным, более точные сведения придут по мере необходимости. – Замечательно! – выдохнул Эвардс…

– Все равно они никому не нужны, – вздохнул Пауль, с равнодушным видом наблюдавший за ним. – А Лаура, твоя Лаурита? Она ведь была в восторге от твоего творчества! – зло выкрикнул Билли. – Лаура выходит замуж за Джона Маккинли, – мертвым голосом сказал Пауль. – Твоя любимая выходит замуж за другого,…

Он лежал, приподнявшись на локте, бессмысленно глядя в угол комнаты, через бритые головы неподвижных курильщиков. Внезапный шум сзади заставил его лениво заглянуть в полуоткрытую дверь соседнего помещения. Здесь происходила довольно необыкновенная сцена. Прислонившись спиной к дальней стене и вытянув…

Зі страховиськом покінчили. Ненависть моряків до акул задовольнили, проте їхня цікавість не вщухла. Зазвичай на всіх суднах було заведено ретельно оглядати шлунок акул. Матроси, знаючи ненажерливість цих хижаків, завжди сподіваються на якусь знахідку. Іноді їхні сподівання справджуються. Леді Гленарван…

Від води тягло обпікаючим холодом. У Тимка відняло ноги, і він навіть не міг одразу звестися на коліна і відповзти від опарини. Скоцюрбився на правім боці і злизував кров із подертих об кригу пальців. Потроху слабість пройшла. Став навкарачки. Звівся на рівні, такі зараз важкі, ноги. Стояв над…

Щодо мене, то я повна протилежність Тьомика. Ну, по-перше, звати мене Максом, що сильно відрізняється від Тьомик. По-друге, я низенький, чорнявий і барилкуватий. А по-третє, життя у мене — суцільна пригода. Як тільки після другого курсу мене погнали з університету і я подався у великий бізнес, зразу…

Колись, якщо пам’ятаєте, зі мною в потязі подорожували двоє янголів. Тепер мене супроводжують двоє маленьких чортенят. І ті й інші, як могли, боролися за моє життя, за мою душу, але рахунок у них зрештою вийшов нічийним. І тепер, у такий відповідальний момент, було б несправедливо надавати перевагу кому-небудь:…

Повторивши наказ, штурман спустився з містка. — Що видно на екрані? — знявши ковпак з переговорної труби, спитав командир. — На радіолокаторі активні перешкоди. Ціль загублено, — доповів радіометрист. Минуло ще кілька хвилин. На місток зійшов і став поряд з командиром його…

Турок замовк і замислено затягнувся з наргіле. Потім зітхнув і стиха повів далі: — Отямився я в лазареті. Пам'ятаю все ніби сьогодні: над моїм ліжком схилився чоловік з русявою бородою, в білому халаті. Потім принесли чаю і сухарів… Я знаю життя і людей, звідав на своєму віку чимало радощів і…

У Смітному дворі людей кишіло, як комашні. Щовечора й майже до самого ранку там пиячили, сварилися й билися. Розбиті голови були там такою ж звичайною річчю, як і голодні шлунки. Проте маленький Том не почував себе нещасним. Жилося йому кепсько, та він не розумів цього. Всім дітям у Смітному дворі жилося…

— У п’ятдесят вісім років я важко занедужав, переніс операцію на серці. Коли маєш тридцять п’ять років, то є сили й надії, а які надії у мій вік? Щомісяця шість процентів заробітку на пенсію відкладав, тепер стільки ж провінційний уряд додає, то маю на життя. А ще невеличкий городець, вирощую сяку-таку…

– Уходи! – вопила она. – Здесь таким не место! Колдун проклятущий! Никому не нужна твоя тухлая рыба! Карпу захотелось съездить кулаком по красной физиономии, но он вовремя сообразил, что потом эти люди, наверное, разнесут его тело по кочкам. Он молча поднял мешок – несколько карпов выпрыгнули наружу…

Он не часто залезал сюда, и только при удобном случае. Здесь никто ему не мешает, можно почитать книжку, посочинять глупые стишки. А посочинять он любил, например, есть такой стишок 'Неблагодарность' - Если тихонько подкрасться к девчонке и крикнуть ей на ухо – доброе утро! спасиб от нее ты…

ЧТО НУЖНО ЗНАТЬ ПОДПИСЧИКУ ВЫПИСЫВАЮЩЕМУ ЖУРНАЛЫ ИЗДАТЕЛЬСТВА «ЗЕМЛЯ и ФАБРИКА» НА 1929 ГОД Во избежание разных недоразумений и в целях скорейшего получения журналов надо высылать подписную плату непосредственно в Изд-во — Москва, центр, Ильинка, 15,—и не забывать…

Chapter One Straight for the Pampa ! Andrey’ Story To word the ta k correctly i a job half-done. Well… our econd-to-la t expedition wa et in the tate of Irian Jaya in Indone ia. It i the we tern part of New Guinea, which we were lucky to vi it la t year and which we wore to vi it…

Он был кем угодно, но не беспомощным. Он отказывался им быть! Его разум вспыхнул гневом, яростью, подавляющим всё и вся желанием вырваться на свободу, освободиться от сковывающих его пут. И они дрогнули. Адам рванулся ещё и ещё, отбрасывая мысли и воспоминания чужака, отвергая их, словно тело отвергает…

Москва равнодушно оценила мой добровольческий порыв. И всё-таки… И всё-таки с этого момента уже неполна была она без меня. Ну а я без неё… Жизнь может вытащить нас из любых котлованов. И чего там лукавить – на то и рассчитывает всякий стремящийся в столицу провинциал. И ведь сбываются иногда надежды.…