Ясні зорі
Шрифт:
Присилуєш, страхавши смертю? Ні!
О, без кінця, без міри вмерти краще,
Ніж у цьому мерзеному багні,
Серед таких, як ти, і далі жити!
Умерти - раз, тут мучитись - щодня!
Іди ж, кажи ти панові своєму
Про вчинок мій!
Xаліль
Умри ж, бо він іде!
ВИХІД V
Баша
(швидко
Аміна?.. Тут?.. Не утекла?.. А джаври?
Xаліль
Ізрадила й пустила їх сама.
(Показує на Аміну.)
Баша
Пустила їх?
Аміна
Тобі він правду каже.
Баша
Пустила їх?.. Ти їх пустила?.. Нащо?
Аміна
В неволі їх я бачить не могла:
Вони були... були з мойого краю...
Щоб знов вони до рідної землі
Вернулися, хотіла я - й пустила...
Баша
Карати ж їх ми мусили за те,
Що утекти вони від нас хотіли.
Навіщо ж їх було пускати? га?
Аміна
О, Господи! Подай мені Ти сили!..
Пустила їх на те, що я вернулась
Знов до своїх.... душею... я зреклась
І вашої неправедної віри,
І вас усіх... В душі у мене знов
Мій рідний край, народ мій рідний любий..
Баша
Здуріла ти!.. Мовчи!.. Це божевілля!
Аміна
О, ні, не так! Не божевілля це!
Я зрадниця була й вернулась я
До того знов, чим я повинна бути.
Баша
І смієш ти таке мені казати?
Та ти мені раба й повинна...
Аміна
Ні,
Я не раба тобі й не буду я
Коритися. Гидуя я тобою
І всім твоїм...
Xаліль
А раб отой,- він був
Коханцем їй.
Баша
Той раб? Аллах!.. Це правда?
Аміно, ти мовчиш? Чому? Кажи!
Аміна
То правда все.
Баша
О,
гадино зрадлива!..Коли це так, дак умирай!
(Б'є її кинджалом у груди.)
Аміна
(падає)
Прости,
О, Господи!.. Прости мої гріхи!..
До тихих вод... до зорь... до ясних зорь.
(Умирає.)
Завіса
У Чернігові, 1894
1 У першодруці ця пісня була відсутня. Перша дія закінчувалася думою про турецьку неволю («Ой у святу неділю не сизі орли заклекотали, // Як то бідні невольники у тяжкій неволі заридали»), яка у виданні 1902 р. була винесена автором на початок твору. У виданні «Драми й комедії» Б. Грінченка 1909 р. думу було замінено на «Пісню про Байду».
2 Мається на увазі гетьман lван Брюховецький
3 Дорошенко Петро Дорофійович (1627-1698) - гетьман Правобережної України у 1665-1676 рр. У 1669 р. підписав угоду про перехід України під владу Туреччини. 1676 р. змушений був капітулювати перед військом царського уряду й подальші роки жив у Рості.
4 Многогрішний Дем'ян Гнатович (рр. н. і см. невід.) - гетьман Лівобережної України у 1668-1672 рр. Був скинутий з гетьманства старшиною і засланий царським урядом до Сибіру.
5 Мова про турецького султана Сулеймана ІІ та його дружину Роксолану (Хуррем), справжнє ім'я якої було - Настя Лісовська (1505-1561). Захоплена 1520 р. в полон та продана в султанський гарем, ця жінка відіграла значну роль у політичному житті Туреччини в 20-50-х роках XVI ст. Відомо, що вона намагалася посадити на султанський трон свого сина Селіма.
6 Росса - тобто Роксолана.