Іздрик Юрій Романович список книг

ЖАНРЫ

Поделиться с друзьями:

Іздрик Юрій Романович

Рейтинг
6.33
Пол
мужской
Дата рождения
16 серпня 1962
Іздрик Юрій Романович
6.33 + -

рейтинг автора

Биография

Юрій Романович Іздрик — український прозаїк, поет, культуролог, автор концептуального журнального проекту «Четвер». Живе і працює у Калуші. Автор повісті «Острів Крк» (1994), поетичної збірки «Станіслав і 11 його визволителів» (1996), романів «Воццек» (1996, 1997), «Подвійний Леон» (2000) і «АМ тм » (2004), збірки есеїв «Флешка» (2007), «Таке» (2009), «Underwor(l)d» (2011), «Іздрик. Ю» (2013), «Після прози» (2013), «AB OUT» (2014), низки повістей, оповідань, статей з культурології та літературознавства. Іздрик — один із творців станіславського феномену.

 Юрко Іздрик народився в м. Калуш на Івано-Франківщині. Літератор зростав в інтелігентній родині, де шанували мистецтво та літературу. В школі вчився на відмінно, любив математику, грав у шкільному ансамблі. Тоді ж почав цікавитися літературою: читав В.Нестайка, С.Руданського, О.Купріна, Велику радянську енциклопедію. У 14 років написав перші вірші, щоправда російською мовою. Особливу роль у літературній творчості митця відіграв чотиритомник Хемінгуея, котрий став «першим підручником справжньої української літературної мови» і дав зрозуміти, «що всі речі, всі емоції, всі переживання, все взагалі можна передати своєю рідною мовою». Ю.Іздрик також закінчив музичну школу по класу віолончелі та фортепіано, самотужки опанував гру на гітарі та мандоліні. По закінченні школи вступив на навчання у Львівський політехнічний інститут на механіко-технологічний факультет. У студентські роки вивчав історію мистецтва, відвідував публічні лекції з мистецтвознавства, грав у рок-гурті, брав участь у постановках самодіяльного студентського театру.
 Закінчивши університет у 1984 р., Юрко Іздрик почав працювати інженером на Івано-Франківському заводі автоматизованих ливарних машин (1984–1986), згодом — у Калуському науково-дослідному інституті галургії (1986–1990).
 Наприкінці 80-их років письменник активно включився у мистецьке життя: брав участь у численних офіційних та неофіційних мистецьких акціях, виставках, співпрацював з обласною комсомольською газетою. У 1989 р. розпочалася історія легендарного журналу — «Четвер». Перші два номери були самвидавними. У 1990 р. на одному з мистецьких заходів (під час підготовки бієнале «Імпреза», що відбулося в Івано-Франківську) Іздрик познайомився з Юрієм Андруховичем, що стало визначальним у житті автора. Юрко запропонував Андруховичу разом випускати «Четвер», на що той одразу ж погодився. Кілька років митці працювали над журналом разом. Дружні стосунки Ю.Андрухович та Ю.Іздрик підтримують до сьогодні.
Перші твори письменника з'явилися друком у самвидавних випусках журналів «Четвер» та «Відрижка» (Польща). В останньому надруковані перші вірші. У «Четверзі» були опубліковані цикл оповідань «Остання війна» та поетичний цикл «Десять віршів про Батьківщину». Після появи перших творів дехто з критиків вважав, що «Іздрик — це фікція, псевдонім Андруховича». Це й не дивно, адже у деяких творах Іздрика, Андруховича, а також Прохаська перегукуються певні сюжети, герої та навіть фрази, що й об'єднує та вирізняє творців «станіславського феномену» своєю оригінальністю. З часом Юрко Іздрик заявив себе як неординарний митець і ні про який плагіат вже мова не йшла.
 Після літературного дебюту митець ненадовго перериває письменницьку творчість. Окрім редакції «Четверга», Іздрик починає активно займатися малярством (1990–1994). Про це свідчить участь у численних художніх виставках: «Провінційний додаток № 2» (1991), «Пасаж-1» (1992), «s-об'єкт» (1993), бієнале «Імпреза» (1993), «Дні сучасного мистецтва у Львові» (1994), «Повернення в Калуш» (1994) та ін. Поміж цим займається художнім оформленням книжок (збірка Ю.Андруховича «Екзотичні птахи і рослини») і журналів. Проводить персональні виставки — «Kchenkitsch» (1990, Ів.-Франківськ), «Колекція» (1993, Ів.-Франківськ, Львів, Чернігів), «Іздрик: живопис, графіка, трансильванія». Власне, ті чотири роки новонавернений художник заробляє на життя своїми малюнками: роботи користувалися популярністю й зараз знаходяться в приватних колекціях та галереях України, Польщі, Німеччини, Австрії, Іспанії, США, Таїланду. Втім, Ю.Іздрик поступово повертається до письменницької діяльності. Деякий час захоплюється театром, пише інсценівки «Цвіркун на запічку» (за Діккенсом), «Над прірвою у житі» (за Селінджером).
 У 1994 році митець остаточно повертається до літературної творчості та діяльності. Автор «вийшов з підпілля», й у журналі «Сучасність» з'явилася перша «легітимна» публікація повісті «Острів Крк» (1994). Критика позитивно оцінила цей твір, і згодом він з'явився у польському перекладі на шпальтах журналу «Literatura na 'swiecie» та окремою книгою у 1998 р. під назвою «Острів Крк та інші історії».
 У перервах між написанням книг Ю.Іздрик співпрацює з газетою «День», продовжує редагувати «Четвер», займається музикою (проводить фортепіанний концерт № 1 («Імпреза-93»), фортепіанний концерт № 2 (персональна виставка в Івано-Франківському художньому музеї), створює музичні цикли на вірші Анни Кирпан та Юрія Андруховича.
 Справжнім злетом у літературній творчості Юрка Іздрика став роман «Воццек» (1998), у якому автор по-справжньому розкрив своє обдарування.
 У 2000 р. світ побачив наступний роман «Подвійний Леон». Окрім роботи над виданнями, Іздрик продовжував працювати над редакцією «Четверга». У 2004 р. з'являється принципово новий роман у новелах «АМтм». У 2008 р. з'явився останній 30-ий номер журналу «Четвер», видавництво якого поки що призупинено. У 2009 р. видається збірка есеїв та шкіців «Флешка 2GB» та «ТАКЕ», за яку автор отримав нагороду «Книга року Бі-Бі-Сі 2009». У 2011 р. письменник представив книгу «Underwor(l)d» («Підземелля»)- поезії, есе та колажі. 2013 у Львові друком вийшла поетична збірка «Іздрик. Ю», тексти якої публікувалися раніше у блозі автора «Мертвий щоденник».
 Тривале метання поміж музикою, візуальним мистецтвом і літературою на сьогоднішній день вирішується на користь першого, хоча Ю.Іздрик продовжує писати вірші та працює над виданням вуличного журналу «Просто неба». Вже другий рік поспіль Ю.Іздрик займається спільним музичним проектом з поетом та музикантом Григорієм Семенчуком «DrumТИатр».
 
Письменник добре знаний як і представник «станіславського феномену» — своєрідного мистецького угрупування літераторів Івано-Франківської обл., — творці якого найповніше втілили український варіант постмодернізму у своїй творчості. За нетривіальним визначенням самого Іздрика, для «франківського феномена» притаманне прагнення ввібрати в себе всю культуру останніх ста років, двері до якої, ще недавно зачинені (хоч і не щільно), раптом широко відчинилися.
 З'явившись на літературній сцені, роман «Воццек» справив фурор — викликав захоплення читачів та схвальну критику літераторів. Читачі настільки захопились «книгою про сни у снах» (В.Габор), що перший тираж книги, виданий в Івано-Франківську, був розпроданий за тиждень. У червні 2013 по дорозі до Львова на концерт-презентацію книги Іздрик потрапив в аварію. Переживши неабиякий стрес, Юрко зміг потрапити на презентацію й видав зі сцени такий шквал емоцій, що, якби не рана на голові поета, ніхто б і не подумав, що цього ж дня він побував у епіцентрі серйозної аварії.

Книги автора:

Без серии

[6.7 рейтинг книги]
[7.0 рейтинг книги]
[5.4 рейтинг книги]
[4.2 рейтинг книги]
[4.0 рейтинг книги]
[4.2 рейтинг книги]
[5.5 рейтинг книги]
[5.0 рейтинг книги]
Комментарии:
ПОПУЛЯРНЫЕ КНИГИ
Свадьбы не будет, Светлый!
5.00
рейтинг книги
К слову, ректор — еще и отец того самого Лайтвуда, за которого меня собираются выдать замуж! Светлее этого рода — только сама светлая магия. Он ведь меня даже не выгнал за все мои фокусы. Любой темный как минимум бы попытался меня убить за то, сколько крови я у него выпила. — Горгульюшка моя злобная……
Вечная Война. Книга II
8.37
рейтинг книги
— Что значит «неопознанные»? — удивился Капитан. Слышать подобное от слуг Системы было, как минимум, странно. — Таких модификаций нет ни в одной из наших Баз. Невозможно определить ни тип, ни принадлежность кораблей. Данные корабли не используются ни одной из известных нам рас. Самый крупный неопознанный…
Ботаник
4.56
рейтинг книги
А потом на меня вышел генерал Ивашов. Бывший генерал Ивашов. Он нашел меня, хотя я и спрятался в провинциальном городе, оборвав все свои связи. Нашел, и предложил мне работу по профилю. Нет, не просто киллером, который устраняет всех, за кого хорошо проплатили. Насколько я понял, организация, которую…
Законы Рода. Том 10
5.00
рейтинг книги
— Это море станет твоей могилой… И да простит меня твой отец, что я вместо него преподам тебе урок манер, напыщенный ты говнюк. Вытащив из воды огромный трезубец, повелитель моря раскрутил его над головой, словно пушинку, и поднял водный смерч, что, словно пылесос, начал поглощать тяжёлые грозовые…
Антимаг
6.95
рейтинг книги
С таким взглядом идут убивать, а не спасать. Стриж знал излюбленную террористами тактику “двойного удара”: первый взрыв служит приманкой, а второй, более мощный, бьёт уже по съехавшимся к месту трагедии спасателям и зевакам. Водитель вылез из машины, но направился не к раненым и не к медикам, а развернулся,…
Серпентарий
5.00
рейтинг книги
– Я не она, – хрипло выговорила Нура, вжимаясь в стену – единственное, что помогало ей оставаться в вертикальном положении. – Да… – Снова этот шепот. От него во рту появился полынный горький привкус. – Ты не она . Удивительно, что и мужчина, и сама Нура старались не произносить имя. Кея. …
Как я строил магическую империю
5.00
рейтинг книги
Они, конечно, об этом и так очень скоро узнают, но надо им дать немного времени ко мне попривыкнуть. — За мной. — Я кивнул сопровождающим и первым вошёл в ворота. — Угрозы не вижу, — догнал меня Влад. — Ну, ты подожди, пока имперцы уедут, тогда будешь смотреть. — И вы так спокойно об этом говорите?…
Неучтенный элемент. Том 3
5.00
рейтинг книги
Выдав длинный монолог, я замолчал и наблюдал за реакцией. Секретарша, кажется, забыла как дышать, медленно отходя к своему столу. Иностранцы явно задумались на несколько секунд, прежде чем Чжан широко улыбнулся. — Алексей, вы отлично овладели китайским. Вероятно, учились по учебникам и фильмам? Видимо,…
Император Пограничья 5
5.00
рейтинг книги
— К сожалению, не могу вам помочь с этой информацией, — Стремянников расправил манжеты рубашки. — А теперь, если позволите, я бы хотел увидеть постановление на обыск и ваши служебные удостоверения. Полицейские обыскали номер, заглядывая даже под кровать и в шкафы. — Пусто, капитан, — доложил один…
Первый среди равных. Книга XII
5.00
рейтинг книги
За ним я увидел дружинников своего рода — Витязей и обычных парней, служивших под началом Аршавина. Возглавлял делегацию сам Ратай. После получения новостей о ситуации в аномальной зоне он сменил пост и оставил Екатерину командовать сводным отрядом. Всех иностранцев тут же уводили к ожидавшим их машинам…
Искры
5.00
рейтинг книги
Но тогда я не знала. Я была очарована им. Влюблена с первой секунды. Боже… Глупая школьница! И вот проходит семь долбаных лет. Воспоминания о том дне, как и о самом Даниле, чтоб ему икалось, Адамове, пылятся, заброшенные, где-то на дальней полке моего сознания, и вдруг происходит это. Он является…
Тринадцатый XIII
5.00
рейтинг книги
Нужно удостовериться, что Диана сможет наступать на травмированную ногу. Она кивнула, и я помог девушке подняться. — Совсем не болит, смогу идти нормально, — ответила она. Я подошёл к краю купола. Индейцы появились совсем недавно, и сейчас в лесу их было около сотни. А судя по моим наблюдением,…
Вперед в прошлое 9
5.00
рейтинг книги
Доллары, подаренные Гоги, я отправил в пятницу в Москву, заказал деду, который понемногу расхаживался, два пака кофе — больше не надо, рынок перенасытился, и неделю можно пропустить. Плюс сорок, что принесет мастерская, плюс пятьдесят — моя доля с фруктов, и на запчасти хватит. Каналья по моему совету…
Двойник Короля 4
5.00
рейтинг книги
Главное, что тварь больше не могла бить копытами — лапы замёрзли по колено. Паучки стреляли в неё ледяными шипами из своих кристаллов. А потом эти засранцы устроили настоящую метель, как тогда в битве с сородичами. Когда летающая колбаса выплюнула меня из пасти, я думал, что заору от боли. Но времени…